Зеленая лягушка
Такая хохотушка,
Такая веселушка
Зеленая лягушка.
Она сидит на кочке
И весело хохочет.
Чего ж она хохочет,
Зеленая лягушка?
А с ней и все подружки,
Такие же зеленые
Веселые лягушки.
Быть может, кто щекочет
Зеленую лягушку?
И вот она резвится,
Щекотки всяк боится.
Нет, потому хохочет
Зеленая лягушка,
Что ей без смеха скучно.
Смеяться ей приятно -
Ужели непонятно?
И солнце пригревает,
Еды любой хватает
И не надоедают
Бесцельною ходьбой.
И лягушачьим хором
Поют они так здорово,
Хохочут очень весело
Зеленою гурьбой!
Хотите вы послушать
Веселый смех лягушек?
Ну, коли вам охота -
Ступайте на болото.
Найдете на болоте
Вы лягушачий хор.
Да-да, его найдете,
Поёт он на болоте,
Хохочет на болоте
Конечно, до сих пор!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
