Сміх, горілка, вино… Позгинались від їжі столи,
Люди пишно прибрали будинки свої і двори.
При столах серце плаче: Ісусе, Ісусе, де Ти!?
Чи захочеш до мене на свято сьогодні прийти?
І почулися в небі молитви простої душі. -
"Я за гріх твій давно помирав на Голгофськім хресті". -
Усміхнулась душа, звеселилась, піднЯлась з руїн:
Це для мого спасіння із гробу воскрес Божий Син!
…Не догоджує людям за чаркою так, як раніш.
І пісень не співає з отрутами, що наче ніж.
Її радість - Христос, її пісня - про нове життя.
Знає, в небі чекає Христос - не зрадлива мета.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Милость - Наталия Минаева многие верующие не могут войти в полноту славы Божьей (изобилие и полнота духовно, душевно и физически), потому что живут в самоосуждении и с чувством вины. НО тогда Христос напрасно умер и вы не свободны. Принять Его жертву - значит стать свободным и омытым Его Кровью! Принять дар Его любви и милости. Помните? ..иди и не греши...прошлое омыто и удалено, как запад от востока и север от юга....
